Лиш спогад іще теплий на осонні,
Доспілих яблук пізній аромат.
Твої вуста від сліз моїх солоні,
Слова прощань, цілунки невпопад …
Що не збулось – усе розкаже осінь
В листках-листах пожовклих і сумних,
Я їх пишу тобі, складаю досі
В шухляду днів одн...
Заквітчаний літом строкато-барвистим
Свій чуб золотий кучерявий схилив
Сонях самотній, загублений в листі
Густих анемоно-жоржинових злив.
Дитинство моє там десь бавиться й досі,
І стежкою доля - у чисті поля,
І щастя у небо летить стоголосе,
Молитв...
Старий ірландський божевільний сад
Коріннями вростає в порожнечу,
Глухим дольменом нависає над
Минулим та майбутнім, і малечу
Журливо кличе на грушкИ і виноград.
Ти не втомився? Відпочинь хоча б,
Послухай вітру стогін, осені журбу,
Торкнись долонею...
Це небо – вицвіла парча,
подвірʼя – сірі та дражливі,
вже тонко пахнуть димом сливи,
і груші, і моя печаль.
Застиг замислений павук
на корбі сонної криниці,
айва схилила жовті лиця
на пізню сонячну жорству.
Цей світ - прозорий та простий,...
Чую осені скрадну ходу.
Мовчки пройде – й лиця не поверне.
Тільки листя ще зовсім зелене
й не жовтіє собі на біду.
Тільки день, наче човен хиткий,
не той берег шукає в імлищі.
Тільки небо все швидше і глибше
вигорає в повітрі гіркім.
Тільки сон...
В час, коли сонце вселяється в ліхтарі і вікноокі вулики із картону, дай мені вдосталь пітьми і сліпих тхорів, щоби зайти за межі твоїх кордонів, щоби зайти і втратити глузд і пам’ять, розцілувати ніч у вологі трави, вибуяти з прив’ялого у нев’янне, з бля...
Ты помнишь наш первый танец? Ты помнишь те сладкие дни?
Ты помнишь те лунные ночи, когда мы были одни?
Наверно не помнишь, и ладно, что я сделать могу?
Что-то менять уже поздно, я просто тебе скажу…
Как сильно тебя любила, как сильно тебя ждала,
Скол...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 65; 
рецензій - 0.
