|
// Поезія
// Поезії |
Я знаю, що не там шумлять луги,
Де млосний дим і у кімнаті парко,
Це добре, що мені не до снаги
Піймати сонце в кришталеву чарку.
Лиш ті льоди, що навесні розтануть,
Ховають сяйво Божого вінця,
Лиш голоси, що у повітрі в’януть,
Червоно опікатимут... |
Статистика твору:
слів - 76;
рецензій - 3.
|
Читати
далі... |
© Роман Кисельов,
14-02-2006
|
|
|