Надбруків'я із острова Пасхи
Віддзеркалює час у пів-простір.
Я не дам від утоми упасти,
Не зневірся, молю тебе просто.

Онде, бачиш, зірки Оріона
Залишають сліди в океані?
Часопростору срібна попона
Неупійманим відблиском манить.

Слід рибини, н...

"Відьма"- шепочуться люди в селі.
"Вііідьма"-шепочуть дерева ласкаво.
Вже скоро горітиме відьма в вогні,
До неба полине в багровій заграві.
Та зараз по літу іде навпростець,
Вклоняється птАхам,вітається з травами.
Полин і любисток,ромашка й чебрець
...

Пізній вечір. Білий конверт.
Ти зникаєш на кілька діб.
Певно добре, що я інтроверт,
Але шкода, що ще й осліп.

Ти говориш мало і твердо.
Я не слухаю. Просто втомивсь.
Наші душі сьогодні обдерто,
Наче вранці хтось з нас не моливсь.

Кільк...

                                    ДОНЕЧЦІ

               Ти шлеш привіти здалека,
               Ти п’єш життя – щербату чашу,
                Ми ж сидимо біля вікна
                І стережемо старість нашу.  

                   Де вже були – ...

                                 «У селище,
                                   Де пахне рибою, прийшов
                                   З літнього лісу.»
                                                           (Йоса Бусон)

Я двері відчинив доща...

Розминувся з вітрилами вітер на морі морів,
У таврійських степах заблукали великі монголи.
Ти напишеш слова, непідвладні облуді крамоли
Про іще один день, що як ти або я догорів
Та й пішов світ за очі, озувши діряві постоли.

...Ні сьогодні, ні пріс...

Ми – мов ягнята чужих пожертовних заклань
З правом мовчати, коли заговорять ножі,
Нас поховає земля і пі(тьма)таракань
Стане над нами на цьому святім рубежі.

Пісної правди наївшись, немов калачів,
Кров’ю відхаркуєм неба досвітню зорю,
Бог не проба...

Зелена пустка вдивляється
у очі перехожого
повільного як ніби
його стопи землею прийняті
як ніби його пам'яті
немає місця серед тиші упокоєної в небі
й опала вона під ноги і на плечі
важка

І постільга над пусткою
політ счинила на честь твою мій...

Каміння вирощує змій зі своєї тіні,
чорних і юних, чорних і сильних,
доки небо занурене очима в майбутнє
сонцестояння,
у смерть,
велику і ясну.
Змії ідуть на захід
до свого зимовища і до терпкого сну
на запах коріння і каштанів.
"Зміїна матір,
з...

Текст видалено автором твору...