...сидіти у відкритому вікні, дивитися під ноги, у темряву... Де поділися мої крила??? Так би зараз літала навколо зіркового неба... Раптом у очі б'є промінь несправжнього, неонового світла... Це ліхтар за пару десятків метрів від мене... І чому ж так ріж...
Нога у білій лаковній туфлі ступила у густу зелену траву назустріч їй. Враз нахлинули спогади.
Зима була холодна та сніжна того року, а було це так давно. Мені було всього дванадцять. Я підійшла до неї, вона навіть не здригнулась, та для мене це бул...
Гобеленний
Погляд дівчини:
Луг зелений,
Не заквітчаний.
В тому лузі
Туго витканий
Чорний вузол
Горе-нитками.
Чи від того
Шовком світяться
Довгі-довгі
Сльози-китиці?
Він уже залякав дружину зовсім. Жахи Господні, любив повторювати і писав про бісів і домовиків, монстрів та маніяків, жахи, убивства та іншу усіляку фантастику та містику.
У його творах оживало усе, що принципово не могло оживати, а потім починало вбиват...
На галявині просто переді мною під однією з сосен сидить, прихилившись до стовбура спиною, чоловік. Одягнутий але босий, рукави сорочки закочені до ліктів. “Допоможи…”: плачучи, просить він мене і починає повільно різати собі вени. Ріже за правилами, так ...
Я так довго дивилась на тебе, бо хотіла пригадати, кого ти мені нагадуєш.
І в одну чудесну мить, вдивляючисьу твої глибокі очиська, я таки пригадала, що ти схожий на ляльку з мого дитинства.
Але не на радянську Машу (Наташу, Пашу, Ал...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design