Багатоповерхівкою – карафка:
Рожеве світло в кожному вікні –
Будинок повен.
Однак загасять лампи перед ранком,
Безсонно протримається всю ніч
Лиш перший поверх.
...

Сліди піщаних кораблів
На березі лишають тіні
У небі жевріють вітрила
А на деревах стигне іній
А на деревах стигне інь...

* * *
Дощ не винен,
Коли моститься в мене на підвіконні,
Адже він схожий з тобою -
Так само невиліковно-великий…
Тільки винна я,
Коли одночасно бачу два неба,
Одне - над головою,
Інше - під черевиками.


...

Весну Господь як із цебра вихлюпнув. Спантеличені дерева поглядали під ноги, де іронічно хихотіли калюжі. Було сонно і дратівливо. Розмережені людськими ногами поодино-кі доріжки, лякливо сунулися до відносно надійних острівців тверді. І вже хтось показув...

Читаю твої сни, думки, читаю твій погляд..... Жахаюся – не бачу там себе....... Згортаюся в маленький блідно-сірий клубочок, беру своє серце в долоні і шепочу: «Не плач, серденько, все минеться...» Кап-кап-кап...Стікає краплиночками червона гаряча кров, Н...

Не дрижи! Все одно тебе Вельва знайде,
Свої очі благально до неба зведе, –
У тужінні застигне цей світ…
Як вода з Іггдрасілових віт –
У вогні Рагнарьок сонцесяйно зійде!


Для тих, хто не знає:
1. Іггдрасіл – «світове древо» скандинавів, яке пов’...

ЛЮДИ

Люся

Знайомлячись із людиною, передбачаю у ній щось зле, якусь халепу для себе – на всяк випадок. І проблема нового знайомого полягає у тому, аби довести мені протилежне.

Спочатку мені здалося, що Люся недобра людина. В принципі, мені по бар...

Велика сніжинка впала на Твій носик, зігрілася і розтанула, повільно перетікаючи з його кінчика на мій... нескінченні вечори з обличчям у подушці злилися зараз в цю краплинку небесної води і от-от збиралися капнути кудись вниз… Твої карі ґудзички всміхнул...

Маленький хлопчик дочекався поки батьки поснуть, а потім нечутно виповз з-під ковдри, навшпиньки пробрався у батьків кабінет і ввімкнув комп’ютер. Завантаження системи пройшло майже миттєво і на чорному пустому екрані з’явилися стандартні, дещо змінені по...

Трамваї дратували і нав’язливо лізли в нутро своїм бряжчанням. Спалахи електричних розрядів, стукіт коліс по рейках. Дзінь... І знову спалах... Набридливе місто.
— Ви заходите?
— Так.
— Ви виходите?
— Так.
Інша справа — село, де можна мовчати і йти с...