З приводу чергових роковин битви під Конотопом.
Рука його тримала пірнач, очі його тримали їхні погляди. Рука, що звикла до пера і чорнил. Очі, де оселився розпач сутінків. Рука не тремтить. Та очам несила дивитись.
Вони чекали. Вони довго чекали. ... |
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 1; 
рецензій - 6.
