(продовження)

***
Я зорганізував групу із чотирьох чоловік, які мають збирати совєцьку літературу у царині військової дисципліни. Інструктував особисто:
- Головне друзі, не виявляйте відкритої зацікавленості, особливо якщо оперативний простір у при...

(продовження)

***
1 вересня Гітлер почав війну з Польщею. Передтечею другої світової війни став прикордонний конфлікт у німецькому селищі Гляйвиць. «Вітер» надіслав мені детальний звіт про подію, це вирізки із газет та свідчення місцевих мешканців. Н...

(продовження)
***
У листопаді 1938-го мене переведено до табору «Береза-Картузька»(43). Його створили за наказом президента Мосціцького після наших атентатів на Пєрацького та Тадеуша Голубка. Колись тут був російський монастир, а потім містився військ...

(продовження)
***
1936 рік. Квітень. Готуємо атентат начальнику третього постерунку поліції Юзефу Козинському, котрий відзначився катуванням українців на допитах. За моїми підрахунками до операції слід залучити одинадцять чоловік, це чотири групи по д...

(Продовження)
***
***
У січні 1932-го Бандера дав мені доручення зібрати свідчення зі Сходу і Слобожанщини. Дійшли повідомлення, що на теренах де у громадянську війну спалахували найбільші антисовєцькі повстання, супротив населення почалася військов...

(продовження)
***
29 жовтня за годину до занять ми всією клясою рушили до церкви на ранню службу. Опісля молитви мали ще десять хвилин  аби дістатися до початку лекцій. Перший урок професора Ґібчинського – польська словесність.
На порозі путь заступи...

- Миколко, Миколко, вставай, – чую крізь сон голос тата, та мені здається, що почув цю фразу за кілько миттєвостей до того, як вона прозвучала.
Так не хочеться вилазити із ліжка.
Поруч молодший братик Степанко, йому можна й далі спати, а мені ніяк. Сь...

Бойчуки – давній рід горян, гуцульський, але бойківського походження. Символом роду була квітуча гілка ожини. Недарма у гуцулів є приказка «Колючий, як бойчуківська ожина*». Гаслом роду були слова: «Ніде, як на полонині!» Кольорами вишиванок Бойчуків були...

Моя улюблена, єдина...
З молитвою у небо йду
І прошу Бога, й Бога – Сина,
Щоб дали справжню свободу.

Яка ти будеш Україно,
Коли всі діти в світ підуть?
Знов, схочуть тебе на колінах
Ті,  які спати не дають.

А тих багато біля тебе.
Вони гото...

В тьмяній кімнаті кам’яниці школи Сенкевича панували нерви. Щонайважніше, тії нерви панували на обличчі полковника Мончинського, який сьогодні головує на збориську командантської старшини.

- Положення русинів на відтинку вулиці Бема-палацу Голуховських...