Надворі ще й не сіріло, коли Петро, мій товариш «по нещастю», вже приперся до хати.
- Лежиш? – чи то запитав, чи констатував приятель.
- А що?.. – промимрив я, продираючи очі і тримаючись за голову, яка ще й досі гула, наче барабан, після «вчорашнього...

Коли я побачив Юрку, який зненацька намалювався переді мною, то зрадів, як рідному. Хлопчина цей, знаменитий тим, що вчився в одному класі з однією непоганою людиною (як ви правильно зрозуміли – зі мною!), і, навіть,  більше   - мав за честь сидіти із цим...

Текст видалено автором твору...

Лиш вона, лиш вона
Працює, як дурна...
kokacherkaskij

Одного разу у в*язниці
Сиділи в*язні-молодиці
На довгих нарах в час обіду,
І ось, яку вели бесІду.
- Я, - каже перша, - вже "бувала",
Три строки маю і втікала
Я звідсіля уже не раз
І в ць...

Текст видалено автором твору...

- Ти  мене слухаєш? – десь у далечині лунав голос моєї тендітної дружини.
- Що? А, ну,звісно ж! – підтвердив я про всяк випадок. – Слухаю, як завжди.
- Костя,  так от, я повторюю, що з собою я забираю Грега, увесь свій гардероб і посуд. І звичайно щодо...

Я пропав, як звір в загоні.
Десь є воля, світло, люд,
А за мною мчаться коні,
Дві корови і верблюд.

Темний ліс, валун і вибій,
Поле, річка через гай.
Ось мені назустріч вибіг
З хащі виродок-бугай.

Що ж мені тепер робити,
Я хіба скотину бив?!
...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

  
На редагуванні...