Крик в повітці, аж луна
По селу ганяє,
То голодная свиня
Горло надриває.

А Іван у хаті спить,
Пригубив чарчину,
І для нього не кричить
У хліві скотина.

Спав би, може, й до зорі
З самого обіду,
Та з’явилась у дворі
Жінка його Ліда.

В хату...

Брязкіт  дзенькає  в  небо
Стародавніх  щитів.
Що  ж  тій  армії  треба?
Бойових  хом"яків!
Що  прямують  сердито
З  войовничим  "ХРУМ-ХРУМ"!
Що  скарають  бандита
На  поталу  і  глум!
Ці  відважні  солдати
Вдачу  мають  таку-
Ворогів  волохатих...

Петро завжди слухався своєї дружини, Насті. Ніщо, а ні за яких умов, не могло відбутися, а ні зробитися в господарстві, без її на те доброї волі. Так було нею заведено вже з перших днів їх подружнього життя. Гримне було вона на нього і гвіздок вже тирчит...

Вітер. Ніч. І важко хмари
Сунуть низько над землею.
Недалеко від пивбару
В’ється вулиця змією.

А край вулиці з годину
Вже стовбичить чолов’яга,
Мов приклеївся до тину,
Мов полишила відвага

Стати серед тротуару,
Крокувати далі й далі,
Видно, ...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Якось-то ховрахи надумали вибрати собі пана. Казали: «Чим ми гірші за зайців та кабанів? Он, скільки вже панів повибирали. Керують ними, кажуть як те і се робити. На якому боці спати, що їсти та як поклони бити, коли вельмишановний пан іде повз нори».  ...

Раз відвідав батько сина,
Котрий в армії служив,
Командир по цій причині,
В звільнення бійця пустив.

Тож по місту крок карбує
Син, справжнісінький солдат,
А назустріч світ чарує
Зграйка звабливих дівчат.

Гомінливі і смішливі,
Сексуальні, як н...

           Одного разу Іван Павлович Головатий міцно поснідавши, чомусь уявив себе творчою людиною, тобто письменником, і почав писати. Але далі кількох рядків діло не йшло. Та нарешті зрозумівши, що початок був якийсь пріснуватий – не вистачало якоїсь пе...

Текст видалено автором твору...