вилучено автором

...

*...

– При-ві-і-іт! – це дівчата до мене.
– Привіт, – буркаю у відповідь і насуваю козирка на очі. Немає чого робити – здоровкаються, ніби я герой. А за спиною, мабуть, співчутливо хихотять.
А все через директора, через оту кляту дисципліну, що панує в ш...

В розділі "Випадковий твір" засяяв підсмажений "Чебурек", з жовтня він не зачерствів. Я ж побачив, прочитав, зпародував.
                        Чебурек (пампушечка-пародія)
                                     дівчина гурія
                           ...

А люди вічно з чимсь воюють...
Був і нацизм і сталінізм,
Але тепер вже геть бідують,
Бо ожирів їх організм.

Ходити важко, тяжко спати
І завжди колить і болить,
А може хватить напихати,
Коли зі всіх сторін тирчить!

І всі сидять по кабінетах,
...

До перону, по обіді, у весняний теплий час
Прибуває електричка, всі вагони – перший клас.
Кволі немічні бабульки, з торбами по 100 кіло
Всіх назад порозпихали, бо їм треба на село.
Весь народ товчеться в дверях, але бабка гойра-ра
Закинула парашути й...

Хто такий півень Пінь? Розмістивши про нього анекдоти, я не подав початку казки, тому виконую це зараз. Хотілося б узнати враження не дорослих читачів, а їхніх дітей ( чи менших братів та сестер ).
Автор.
                                               ...

за шафою живе василь блакитний
об шафу знову б’ється хвильовий
простріленою головою
й миттю
із шафи падає на голову сувій.
ІБТ

Існує таке чарівне місце – шухляда. Чарівна вона тим, що це – єдиний (повторюю ЄДИНИЙ!) казковий предмет, що існує наспр...

Поданий нижче текст - уривок із гумористичної казки "Півень Пінь", яку автор надсилав на конкурс "Золотий лелека" і не переміг (конкурс був для дітей молодшого шкільного віку, а в мене казка вийшла, мабуть,  для більш доросліших дітей). Проте зараз мова н...

Я ніколи не ходжу в костюмі.
Мрії франта сходять нанівець.
Я брудніший за матроса в трюмі –
Поціляє в мене снайпер-горобець.

Гороб’ят я не давив – не вчився в Чіпки,
Із рушниць не відсилав услід їм кулі.
Маю здогадку оця ненависть звідки:
Пам’ята...