Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Буде трохи злий шматок тексту. Та ще й писатиму без гуглівсько-вікіпедівських милиць. Але відчуваю потребу висловитися.
Звісно, зовсім наївно сподіватися, що роздавши в кількох абзацах чарівні підсрачники читачам, я докорінно зміню життя людей на краще....

Текст видалено автором твору...

-Йой-йой-йой, якби-м була, донько, знала. Якби-м лиш була знала, то була би-м тя стратила ще в утробі. Була би-м ти сі не дала вродити на сей світ, аби ти нинька мені таке зробила, -приповідає  Марія Сокалючка впавши  на коліна перед тілом своєї єдиної до...

Він уже сивий, але усе ще міцний і гарний, із карими очима і дружньою усмішкою. Він тепер часто сидить у шкіряному кріслі, працюючи над своїми рукописами, перечитуючи, шліфуючи речення, підбираючи слова. Часом він дивиться у вікно на небо і зелені луки і ...

Ну от вони йдуть, переповзають з важезними торбами свої віадуки життя - наземні вокзальні переходи. Нічого не змінилося. Варто розуміти, що бачиш так само, як і твої предки, цю землю. Думаєш про неї те ж саме. Знаєш більше, але думаєш так само. Сніжить на...

......
Десять довгих років минуло від того дня. Десять довгих і страшних років. За цей час помер Василь, вимотана його хворобою, доживала останні дні Марія. Від Наді, як і раніше, надходили самі листи… але тепер вже рідко…раз в півроку. Та чи могла жінка...