Притихли руки – і душа опала.
Як листя.
Грудень.
Холодно.
Зима.
А як літала,
                 мріяла,
        світала...
Цю чашу випито.
До дна,
       Де нас – нема.
...

Пригасаючий біль....
Попіл спалених мрій.
...В танець – тіні їх білі –
В холод вітру злетів
Сивий попіл листів,
Що в розлуці згоріли.




Физ слот...

                                        

     ...

Сонце вже майже зайшло за обрій, коли я збагнула, як мені його не вистачає. Не пройшло навіть сорока хвилин, а він вже далеко, а він вже не зі мною. Можливо я більше не зустріну його, не побачу, не привітаю його – такого милого серцю, коханого… Чому сумбу...

– Дорогий, то, куди ти так зараз добірно стряхнув попіл, вообще-то є склянкою з соком, моїм соком, між іншим, – висока блондинка в ніжно-блакитній блузці, що вигідно пілкреслювала її високи груди, невдоволено прищурила очі.
Її співразмовник, високий, щіл...

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ
   В одному з Ірландських міст, в місті Белфасті, жив герцог, якого всі дуже любили, шанували і ставилися до нього зі всією щирістю. Його звали Ромуальдо. Жив Ромуальдо в великому замку над озером, сповненому таємничості і прихованого зла. ...

Чи часто ми прислухуємося до своїх близьких, переживаємо разом з ними важкі часи, підтримуємо їх, переконуємо, що все зміниться на краще, розраджуємо, даємо поради? Ні, скажете, не часто. А чи часто ми намагаємось зрозуміти чужу душу? Ні. Скажете, чужа ду...

Ми – у  розп’ятті часу -
засмоктані павутиною.
За усі його ”якби”
прив’язані.
Не встигаєш бути –
людиною
Не встигаєш бути
небом,
лісом весняним,
травою.
Не встигаєш
бути
Собою.

...

Бездна одиночества одна
И один идешь к ней издалека
Хименс

Пустота внутрішня, душевна. Здавалось повно численних проблем, що наповнюють все її життя. Немає часу зоглянутись.
Та хіба не настають хвилини мертвої тиші у душі – спустошеності...
Вона ог...

I’m burned with desire
But you left me in the rain…

      Непомітно лягти з тобою поруч. На сухій траві, вкритій твоєю жовтенькою сорочиною. Знаходити у мовчанні метаморфози вітру. Дивитись, як твої губи, милий, п’ють з пуделка душі моєї блакитну сі...