Анекдот
Знайшов Іван Царевич жабу, поцілував її, і вона стала принцесою. Він її спокусив і збирається йти, а вона як заволає:
- Куди? А женитись? Батько за мене пів-царства дає.
- Нащо воно мені, що я дурень – женитись?
Тут вона знову в жабу й перетв...
Зализані рани вином
Заліплені снами шрами
Все рівно великий облом
Попсово – «було поміж нами»
В банальності рима проста
Я курю цигарки із вітром
Сюди до ладу самота
Яка є приймайте з привітом
А в місто приходить весна
І наче усе як хотіла
І знов...
They fucked you up, your Mum and Dad,
They may not mean to, but they do
They fill you with the faults they had
And add some extra just for you.
Philip Larkin
Чому розійшлись його батьки? Чому він ніколи про це не говорить? Болюча тема, мабуть, й...
У перші хвилини сорок п’ятого року...
чого ти плачеш?
у стадію ягідки входиш – тим паче?
ти справді щаслива – нівроку
ти справді красива і ніжна
ти справді ніжна і сонячна
любов
так називаєшся
так живеш
так страждаєш і маєш –
все
що є любов ...
Дієта на кефірі з гречаною кашею є однією з найефективніших :-)
Більше ні слова про їжу.
Ми мандрували. Їдучи автобусом повз мальовничу гору Кара-Гач раптом зловила себе на тому, що мій мозок гарячково шукає відповідь. На що? Щось порівнює. З чим? Згад...
Епіграф-анекдот:
Їде якось собі мужик на машині по трасі, аж тут його зупиняє червоний чоловічок. Мужик зупиняється, і питає:
- Ну ти, червоний гомік, чого ти хочеш від мене?
- Їсти.
- Смачного нічого не маю, хіба вихололий чізбургер.
- Давай.
Їде ...
Того ясного недільного ранку Лариса прокинулась сама і ще довго насолоджувалась в ліжку святковою метушнею. Десь в підсвідомості крутилась пісенька:
Маленька красуня
До школи ходила,
Маленька красуня
Уроки робила...
і наповнювала душу якимсь щемки...
На заліку з російської літератури перли сипались один за одним. Охайне китайське дівча бере білет та натхненно готується за першою партою розповідати про Анну Карєніну. Вся міміка видає складний та напружений інтелектуальний процес. Мене ж завжди цікавило...
Заступає вікно
чорний стовбур.
То акація?
Може, тополя?
Ані ґазда,
ні мудрий, ні бовдур
не зрубає той стовбур.
Як долю
поміняти не хоче.
Бо звикли – є і сонце, і тінь...
Може й добре?
Та навіщо, скажіть, тоді
ВІКНА?
І не знає – ні ґазда,...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design