Осінь - егоїстична пора року. Вона завжди забирає шматочок найціннішого, найдорожчого, найріднішого. Вона точно знає, що я приховую у найпотаємніших куточках душі, і нагло це вириває, іронічно посміхаючись останніми теплими промінцями. Так не хочу знову ж...
В мене набирається весна. Вона набрякає і розростається, як брунька вербових "котиків", це вона лоскоче ніжністю, це вона не дає душі спокою.
Ще у січні, заледве минули різдвяні свята, я її почула. Маленька синичка віддзенькувала весною, цінькала тонко, ...
Тьмяно освітлене величезне приміщення бару, що розмістився в середньовічному підвалі, де ще в ті часи уже варили пиво, повнилося гучною музикою. І хоча живий концерт давно закінчився, вона лунала з потужних колонок чи не голосніше, так, що розмовляти бул...
Є тут опція - кому, листа написати кому? а кому я все це хочу висловити? хто має почути мої слова, а найважливіше - сльози, що стільки днів ходять темними колами підземними, аортами, венами перетікають, не дають мені спокою, болять мені дивно і несподіван...
Сегодня ветрено и ветер мешает мне дышать...
Мне хочется остановиться и перестать бежать, перестать мчаться в погоне за ветром, мне хочется перестать мчаться в попытке скрыться от него ... Но мне никуда не деться от самой себя.
Иногда мне кажется, что ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design