Гелікоптер м’яко торкнувся майданчика. Швидко і злагоджено, мов у кіно, хлопці висипали з нього. До машин із червоними хрестами потягли носилки. Аскер стояв осто...
Сергій домовився щодо машини з братом Ланика. Була лиш одна умова, що той їх зачекає й відвезе потім назад. Роман з’явився без запізнень. Під’їхали. Вибрали місц...
– Ну, розповідай, – Сергій зайшов у кімнату й сів у крісло. – Яка там у тебе справа, що ти мене так терміново викликав?
Сашко, його одногрупник, пройшов...
Ранок. Він розплющив очі. Видно. На мить уявив, як повільно сходить сонце над джун´лями. Воно ще заслабке, ще не має тієї сили, що опівдні, але як багато обіцяє цей червоний півдиск! “Підйом!” – скомандував сам собі, але розніжене сном тіло не х...
Він засів в кущі ананасу. Дві тоненькі лінії прицілу снайперської гвинтівки "слонобійка" зійшлись на довбешці вухатого ворога з хоботом. Додаткові датчики прицілу показували відстань, масу цілі радіус вух і довжину хобота.
- Ну все, суки, тепер я вас так...
Я брів по снігу. Такому білому і чистому як аркуш нового ватману. Брів порушуючи пунктиром своїх слідів його незайману білизну. Але я не брів – я йшов. Йшов легко, як не можна ходити по глибокому снігу, настільки глибокому, що нога провалювалась по коліно...
10.
Штаб цієї відомої не тільки в Чечні, Росії і Україні людини розміщувався в одному з високогірних селищ. Мене не везли туди з зав’язаними очима і не тримали в таємниці назву селища. По...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 5124; 
рецензій - 0.
