Золотий промінчик полоскотав мені обличчя. Я розплючив очі і відчув надзвичайну легкість та приємність. Лежачи на великому саморобному ліжку під ковдрою в жовтих плямах і з малесенькою обслиненою подушечкою під головою, я зустрів новий ранок. Чомусь я поч...
Я пролечу, як тінь від кулі, -
черкнусь і зникну назавжди.
Рахую оклики зозулі,
рахую звуки і склади.
Давлюся хрипом, сенсом, змістом,
безглуздям фактів і розмов.
Я дим над сивим-сивим містом.
Я день, що ледве відійшов.
...
В нашій хаті завелся миша. Та якби хоч у хаті, а то ж на 12 поверсі миша бігала як у себе вдома...
Спочатку це було схоже на анекдот. Тому що вперше хвостата тінь явилася тієї ночі, коли я повернувся з Гансового дня народження.
- А хвостаті зелені ...
Сміття… Чорна кішка з обідранним боком і занедбанними очима – нагадує про сміття, нові гарні чобітки, що відбивають фокстрот на череві асфальту та проколюють гострими носиками серця сходинок наг...
Я намагався чинити їм опір, але ці страшні люди в білих халатах таки змогли пов"язати мене і затягнути в ту кляту машину. Машина задиркала і повезла мене знайомою дорогою до звичної лікарні. Мабуть і в палату покладуть цього разу ту ж саму - любу і милу ...
Спогади живим татуюванням
захопили тіло
ти приречений тепер до вікування
в клітях шкіри
Спромогтися вийти?
через піт та сльози? через зойк та крики?
Можливо...
тількі це ламання вже і так каліки
без тіла......
Дієві особи:
Чорт
Смерть
Хвора уява
Холодний камінь
Хвора уява сидить голою сракою на Холодному камені та мріє... Мовчить... Холодний камінь також мовчить...
Входить чорт з черепом людоїда в бісівській руці... Череп вивертає очі та мляскає ненаж...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 1020; 
рецензій - 0.
