Їй було чотири і тоді її звали Енн. У неї були великі зелені очі і боялася вона снів та смерті. Смерті, бо та здавалася задовгим сном. Снів, бо в них жили кістяки. А голі кості - це смерть. Ночами вона вчилася не спати, але була ще занадто маленькою,...
Він затиснув газ ледь не до кінця і зараз стрілою нісся додому, до міста з якого втік ще п’ятнадцять років тому. Було трохи за північ, тож траса була пустою, лише декілька разів йому назустріч пролітали такі самі як він скажені, що поспішали додому. Споча...
Мати моя була шльондрою. Навіть не жрицею кохання, а самою богинею. Батько мій, звісно, не був її чоловіком. Він взагалі не був нічиїм чоловіком. Він був літуном. А я – ідеал, в тому сенсі, що позбавлений їхніх спільних недосконалостей. Можете звати ...
Місто було самотнім, а її звали Анна Герц. На відміну від свого міста, Анна самотньою не була. До тепер. Зі сходом сьогоднішнього сонця народилася її самотність. Й одразу заявила Анні про себе, заверещала немовлям, притулилася до неї, мов до матері, ...
Твій біль сіпнувся і шарпнув востаннє.
Для цього я старалася сама –
Вбивала в землю готику кохання.
Нарешті вбила. І тебе нема.
Об сніг обабіч витираю чоботи.
Вони брудні, бо запеклася кров.
Я виберу собі нову любов.
І взуюся у нові напівчоботи....
Вузький проміжок перед входом у метро був забитий як шумним потоком людей, що товклися в декількох напрямках, так і розбитими часом та негодою кіосками та лотками, що розташовувались у цьому стратегічному місці з метою заробити якомога більше. Втомлені лю...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 21; 
рецензій - 4.
