Хвойда смоктала якось мляво і неохоче, геть непрофесійно, до того ж часто зупинялася, і це страшенно дратувало Петровича. Він усе не міг кінчити, а набухлий спермою член стояв уперто, наче на зло.
Не можна сказати, щоб йому був неприємний цей процес – в...
Вони не повернуться. Їх не оживить салют.
І кічове пір'я гвоздик їм не ляже у крила.
На радіохвилях - луна кумачевих полюдь,
У пам’яті – лиця, війною обернені в рила.
І гуркіт. І дим. І розчахнута навпіл земля.
В’язка мамалига з прокльонів, металу т...
За вікном спальні неквапно шурхотить дощ, потроху прибиваючи до землі хмари прогірклої куряви, пилу, застояні запахи вечірнього міста… Ліна відчиняє вікно – на світло відразу ж починають злітатися нічні метелики та всіляка комашня, але вона, як завжди, не...
В моїм серці зима, в голові моїй абракадабра
Я із жахом чекаю нічних нескінченних годин
Бо до мене у снах прибігає страшна чупакабра
І висмоктує кров із моїх захололих судин
Моя люба дружина ночами літала на швабрі
І тому не боявся ніякої я чортівн...
Місто спроквола ніжилось під гарячим липневим сонцем, підставляло його променям розімлілі боки, засмагало, – але дуже повільно, його взагалі погано чіплялася засмага, – місто за своєю природою було хрестоматійно білошкірим та веснянкуватим.
На відкритій...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design