Текст створений у співавторстві з ТАЛОЮ ВЛАДМИРОВОЮ
Паріс зосереджено працював над мімікою біля дзеркала. Спершу Джульєтта вдавала, що терпляче чекає своєї черги, хоча люстер довкола вистачало. А хто зважився б економити на постановці спектаклю ...
У неї був неземний погляд блакитних очей – навіть не очі дивилися на мене, а уважні блакитні серця пульсували ніжністю і милосердям.
Вона уклала мене на вузенький столик, наказала не рухатися, нічого не боятися.
Чому я їй повірила, чому я її послухала?
...
Її я називав Історичка. Чому? Ну мабуть тому, що любила історію і в майбутньому мріяла змарнувати своє життя саме з її допомогою. Все почалось банально - з метро. Сраного метрополіте,на в який кожного ранку вдираються сотні людей зі своїми сексуальними і...
новоріччя прийшло – трохи снігу та битого посуду
натщесерце пігулки від грипу і ми не святі…
ялинкова депресія гідна вселенського осуду
як невчасна дитина якої ніхто не хотів
як шампанське у стелю і тиша роздвоєна потемки
полічи слоненят а опісля н...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design