Вже осінь невдячна бурмоче під ніс собі арію.
Ти чуєш розлиті грозою октави небес?..
Сидітимеш сам у забитих, брудних кафетеріях.
Творитимеш серцю колонії, грізний Кортес…

А я ще пірнатиму в озеро мрій про Канари...
Про новий початок без казусів......

Коли сіріло надвечір’я, -
Місяць - молодик здався мені
Нігтем Всевишнього,
А рука ніби схована
В потускнілу блакить.
Я подумав: як добре,
Що Він нагадує про Себе,
Теплою радістю
Огортає єство,
Ностальгією дитинства
Кличе у мрію…
...

Дим-попіл сиплеться на землю,
На голови людей, мов пил...
Вкрив темне місто, навіть стелю,
Втягнув все світло, повен сил.

В полоні сірого питання -
Де наше щастя? Де любов?
Затягнуті у вир кохання,
Ми в'язні цих пустих розмов.

В повітрі тане д...

Коли ще допотопні води
Були в місцях озону, -
Не було чути крику моди
З розкішного салону,
Чи тих набридливих реклам
Про чоловічу силу, -
В полоні втіх тримав Адам
Свою кохану - милу.

Аж об’явився  змій – шипун
І смерті запустив двигун
Невимуш...

І що за віра в нас панове?І що то  за прозріння?
Коли попів цікавить бізнес більше ніж спасіння...
Ікони, значить, продають не за благі чесноти.
А із-за того, що на них рясніє срібло й злото.
І із нар.депами владики якіся мають справи...
За їх «пожер...

                Adventavit asinus, але чомусь не pulcher і зовсім не fortissimus…
                                                                            З моїх сумних спостережень


Мої підозри не справдилися. Це не була змова гомосексуалістів. ...

букви , підручники / вилки й кастрюлі
кожен заручник системи освіти
сум на обличчях ...дощі наче кулі
зневагу до ближніх нема де подіти :(

комплекси вічної нац- меншовартості
тюлі і штори турецьких штрихкодів
кінематограф з під євровідходів
,- су...

квота на зустріч із мрією –
вигадка, міф… Отче, вірую,
всі ми є певною мірою
власних обмежень раби

різко за межі свідомого
вирватись: я не у роумінгу
в пошуках неба достойного
поміж людської юрби

краще не знати, а вірити
не відрізати, а мірят...

Кольори на мольберті змішані,
Почуття намальовані фарбою.
Розумію, що надто грішна я.
Називав мене чомусь Мартою.
Підписався унизу справа,
Залишив на мені афтографа.
Змалював водоспад із лавою
Й передав до рук хореографа.
Той крутив мною у всі сто...

Сидів Творець в світах позаматеріальних,
Не було в небі знаків ще зодіакальних,
І раптом у натхненні мовив Бог:
- Хай буде світло! - й пітьми корінь всох.
-  Тепер вода хай вироїть дрібні істоти,
Земля - траву, кущі і  дерева висотні,
Гігантські ди...