Ти вмер. Чому ж тоді ти бачиш
Свій труп на відстані руки
І ввись із трепетом юначим
Летіти прагнеш залюбки?
Ти вмер. Чому ж твоя свідомість
Ясніша є аніж була тоді,
Коли ти падав у глибоку кому,
Навік стуливши очі молоді.
Ти вмер. Та ні, ти вийшов...

Неділя, 1 серпня
-- Любку! Любку! – Якби хтось мені сказав, що в самісінькому центрі столиці я горлатиму, як навіжена, забувши про стриманість і вихованість, він би отримав у відповідь лише презирливий погляд. Щоб я, порядна львівська панна, дорівнялася...

Під бомбами цвіла демократія,
Свобода слова і інші абстракції.
Демократія плела ілюстрації
із брехні про народи і нації.

Картаві посли толерантності
вже завтра зачнуть революції.
Різняться, як оргазм і полюції,
ці "загальнолюдські атрибуції".

...

               -*-*-
хто змащує шестерні часу?
скрипу не чути, зупину нема.
а батарейку міняє хто вчасно
коли на полюсах зима?
коли рогами олень роздмухує
зародок завірюхи – сонмище хуг,
хто на скельце простору хухає,
щоб ворога знову побачив друг...

Хочу  вірити  у  Вищу  Суть,  
що  Сенс  має  будь-яка  подія,  
що  у  серці  нашому  живуть  
Воля,  Совість,  Радість  і  Надія.

Віра  –  наче  для  душі  бальзам.  
Віра  нам  допомагає  жити.
Та  чи  можна  вірити  в  обман?  
Чи  не  є  г...

Пальці скрючені століть
Щиглі людству вибивають:
- Що, хотілося вам раю? -
Луп у тім’ячко!, - беріть!

Ви дивились зором хижим
На Любов. Дрочили хіть.
То не плачте й не ячіть,
Що часи нелегкі ближні.

Що посієш, те й пожнеш!
Сієш вітер - гряне ...

І все не те, і все не так,
І знов життя - навскоки.
Вже за срібняк або мідяк
Віщують нам пророки.

І все не так, і все не те, -
Ні хрест, ані корона,
А шапка блазнівська цвіте
У рейтингу червоно.

Верховне кодло, мов рідня -
Бездарна марнославн...

Ми очікуємо
Що кожен наступний рядок вірша
Буде откровенням та істиною
Ми читаємо
Усе, чого прагне душа
Наче вона стане нам відданою
Ми втікаємо
У наші вірші і вірші інших
Але нас вводить в оману їх завершення
І ми помираємо
На відміну від встиг...

Сонце я залишив вдома
Йому місце у дорозі
Від рядків моїх оскома
Вже застигла на порозі
Хати, зданої віршами
Від якої ми тікаєм
В пошуки йдемо роками
Та хто знає, що шукаєм?
Геніальність? Перевтому?
Спробу стати трохи іншим?
Чи залишитись одному...

1
...