Я споруда посеред міста
му-ні-ци-па-лі-тет
я обкладена людьми із середени –
воронами і гіллям соціальних дерев –
зовні
і я справді існую для осіб із раціональним способом мислення…
я маю дві мантри –
бо будійським монахом мене охрестили хмаринки,
...
Коли вона пішла від мене
Вперше
Ніч була білісінька і стерпна
І я помітив
Цю кляту мою звичку звикання
Що приходиш а вона в сутеренах
Гріє мушлі долонь над полум’ям
Її тіло змивати із мила захищеності
Слова струшувати із несміливості
Із доторків ...
Гармати до хати,
Щоб мали вагу постулати.
Ліпити плакати
Чи плакати
Над домовинами тих,
Хто не встиг
Дописати
Свої антиправильних книг
В перемогах малих
Ми іще не спасителі,
Вже не Пилати...
...
Усе було ніби й нічого,
Якби одиниця виміру
Співпадала з реальним розміром.
питання не стільки математичне,
скільки професійної етики –
чи варто хвалитися ЧЛЕНУ
спільноти мистецької,
що «він» – (санти)Метр?
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design