Атей нервовим кроком занурював ноги в молочний туман, що стелився над прохолодною бруківкою тротуару. Жирне волосся кольору вчорашнього попелу різало довгими смужками повітря з присмаком на язиці гіркоти невдач і покори. Його зелені безладно мацали силует...

Крила синиці соромливим танком тріпотіли в пальцях вітру, коли мить до світанку запалила вогнище кольорів над небосхилом. Язики сонячного світла віщували погожий ранок, що мав народити тихий день. Птаха не зупинялась, продовжувала гратись у піжмурки з т...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Того вечора Євген майже не згадував про школу та наступні іспити. Думав про Емі та про останню їхню розмову. А вночі йому приснилося, що він і Емі – дві електронні істоти. Пливуть у безмежному прозорому інформаційному просторі, як у підводному просторі сп...

Миттєво забувши про втому й вечерю, що його чекала, Євген включив голосовий зв’язок:
- Привіт!
- Привіт! – відповіла Емі. - А в мене знову пригода! Та ще й яка! Було дещо не дуже звичне.
- Чому було? Воно що, зникло?
- Не зникло, та стало не надто при...

Розділ 2
Тимчасово білосніжна кицька тихенько вовтузиться біля своєї миски. Явно прикидає, чи пощастить, поки господарка «вечеряє», витягти риб’ячі хвостики на долівку. Кожна справжня гурманка із родини домашніх кошачих у курсі: їжа з підлоги удвоє смачн...