|
// Проза
// Авторська проза |
Боже прости їм всі провини. Нехай з Тобою Там.. . радіють. Минають роки, а ми, Його сини, Його діти несемо в майбуття Їхнє життя, Їхнє Я, Їх надію.
Колись бувало, що Вони в куточку десь, щоб я не бачив, щоб не почув як Вони плачуть, Богу молячись...
|
Статистика твору:
слів - 397;
рецензій - 0.
|
Читати
далі... |
© Василь Шляхтич,
13-11-2021
|
|
|