Надвечір подзвонила Марта – запитала, як доїхати до Юрка. Дарина пояснила і вже за пів години сиділа з подругою у вітальні. Стиха розмовляли. Пили чай і закушували цукерками, що принесла Марта. Виглядала напрочуд спокійною – так, наче то і не вона декільк...

Дарка тим часом лежала у  ліжку і слухала бурю за вікном. Та стогнала, вила і не втомлювалась.
Пахло свіжою постіллю і…чужим  домом. Вдень так не пахне. Принаймні, не звертала уваги. А вночі…Коли із-за нещільних штор просочується тьмяне світло місяця в ...

Знову вона більше слухала, ніж говорила. Точніше, вдавала, що слухала. Марта з Юрком гомоніли про щось своє, після вечері вже сидячи на дивані в кімнаті, а Дарка примостилась біля вікна і, підперши щоку, дивилась на дощ та чухала за вухом кицьку. Місто за...

Вдома на Дарину чекав сюрприз. Зайшла у квартиру – і зразу помітила, що щось не так. Двері у кухню були зачиненими, а…в центрі їх кімнати стояв покритий білосніжною скатертиною стіл,  з новими, такими ж білими тарілками, блискучими фужерами та… свічкою у ...

Вночі Дарина не спала. Крутилась, а потім, щоб не розбудити Марту, навшпиньки прослизнула до кухні, зробила собі чай і підійшла до вікна. Місто за ним дихало. Як дитя в люлі – тихо-тихо, ледь чутно. Здіймало груденята, сопіло носиком і щось муркало. Лед...

Дарина спостерігала, як Юра вийшов із під’їзду, як шукав поглядом вікна і як пішов, тримаючи телефон біля вуха.  Ну і добре. Добре, що пішов. Остаточно заспокоївшись, пішла в кімнату, взяла рушник і почимчикувала у ванну. Швидко прийняла душ, перевдягнула...

Алєксанд Друзь дуже хотів знати відповіді на всі запитання, які присилали телеглядачі на "Що? Де? Коли?". Для цього він читав енциклопедії і носив окуляри, але в кожній грі обов'язково були запитання, на які він не знав відповіді, і його команда програвал...

Першою позіхнула Марта. Допила чай, поставила чашку просто на цемент балкона і позіхнула ще раз. Дарка глянула  - і давай позіхати собі. На мить обоє стулили роти, глянули одна на одну – і, не змовляючись, встали та почалапали до середини.
Змучені  від ...

Якби Шевченко жив у наш час, він був би звичайною людиною. Не носив би підворотів, не дивився дебільних шоу по СТБ, але їздив на метро, слухав Deftones і любив маленьких чорних собачок. Удень він би працював на дурнуватій роботі, мив шафи і ненавидів попс...

Жінки сиділи на підлозі, притулившись спинами до дивана. Біля них стояла напівпорожня пляшка і повністю пуста коробка з-під цукерок.
Не хотілося геть нічого – хіба отак сидіти, роздивлятись стіни, слухати дурнувату музику впереміш із гамором міста та ...