Одного разу зустрілися двоє. Він любив потрасувати щось чи когось, а вона, не зважаючи ні на що, наминала яблучка. Та зустріч була важлива для обох. Він намагався кудись діти свою розпач, кимось забити, а вона виприснути на когось всі ті почуття, які вже ...
Ти тоді стрибнув з мосту... Шубовснув каменем на дно, де причаїлось вогке, слизьке, потворне лихо. Земля затряслася. Небо затремтіло. Замовкло все. Ліхтарно-мерехтливе сяйво закоркувало душу. В моїх очах навіки застряг місяць. Той, що освітив Тобі шлях д...
Хтось вміє плавати, а хтось – літати. Вода – стихія, що захоплює зненацька, занурюючи в свої найпотаємніші глибини всього себе. А повітря тягне до неба, щоб пліч-об-пліч зіткнутися з самотністю зір, шепотінням поодиноких хмар...
Я не вмію ні плавати, ні ...
І чого вона усміхається? Ненормальна якась! Йде і усміхається! Коли б я йшов такий потворний, як ото вона, по цій пустельній забутій Богом дорозі, в брудному одязі, ледве волочачи ноги, з копицею замість волосся, мабуть невиспаний і швидше за все пекельно...
I
То була субота…
Марусі на праці -
Буде тільки зрані.
Діти із науки
Щось не приїздили:
Леська десь у Львові
На педика вчиться
Чи на істеричку…
Місько у Франківську
У нафти та газу:
І казав синочок-
Геолухом буде
І до Нафтогазу
Піде замість...
Репер:
«Добрий вечір, любі друзі,
Довгий час я був у тузі,
Та настав жаданий час
І зібрав тут знов я вас.
Пару літ вже пролетіло,
Як почали наше діло -
Бушував тоді Майдан,
То ж спасибі за це вам!
Ви народ весь підіймали,
На Майдані...
Жив-був Колобок, і звали його Вася.
Довго звали його дід з бабою: «Вася! Вася!!!», а все без толку – втік від них Колобок.
І ото, значить, біжить собі Колобок Вася стежкою і раптом назустріч йому – Заєць!
- Колобо...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 219; 
рецензій - 1.
