Маленька крапка
Стримує напір
Нахабних букв,
Що гарбають папір.
            
Дві крапки – це
Чітка межа
Де слова суть,
А де його душа.

Три крапочки –
Це ейфорія слів,
Щоб за носи водити
Тисячі голів.

Тире – це поміч
Дужих рук
Аби звіл...

- Ти тримай мене міцніше... Будь ласка...
Дівчина в картатій літній спідниці стояла на краєчку карнизу перед темною  напруженою порожнечею.
Навколо неї нічого не було – зліва, справа, внизу, вгорі. Ще мить тому (якщо можна за таких умов припустити і...

             .
.
                   ///
Мудрість бідняка рятує
Місто як біда лютує,
Тільки лихо відійде
Хто про бідного що чує?
                   ///
Мудрість мужа, що керує,
Край достатком обдарує, -
Глупство схиблених вельмож
З нужд народ н...

*...

Tекст видалено автором твору

...

-
Дійсність світу загадкова
Сенс зачерпує від слова,
А позбавлений світ слів
Як без молока корова.
                   -
Глупаку шляхетне слово
Не пасує стопудово,
Вислів будь – який глупця
Демонструє це чудово.
                   -
Мудрий слов...

Покарай мене, Боже, за хтивість,
Доторкнися до моїх думок,
Бо відколи ми всі з гори вниз покотились –
Я чіплявся за землю, аж змок.

Але хвиля людської зневіри
Мене змила до темного дна,
І я бачив життя лиш у кольорі сірім:
Так, неначе мені Сата...

Коли ніч закриває повіки місту, стає дуже темно та затишно. Темрява опускається на душі дерев, огортає нічним спокоєм сонні вулиці. Зникають погляди будь-чиї, навіть наглядачів. Замість сотень буденних залишається один, проте сильніший та містичніший за і...

РокИ-прочани йдуть на захід віку
Стирає пам'ять образ чоловіка
Лишень слова, немов уривки п’єси
Останнє – постріл, Пушкін у Дантеса

Не запитав, як мітко вміє доля
Поцілити у суть. Посеред поля
Стоїш: нехай взірветься вже… і крапка.
Та лиш надія ж...

Cиджу. Читаю і пишу
Читаю і пишу. Зворушує.
Гляди – і грушок насушу,
Протрушуючи душу, я.

У повсякденні – гонитва
За влучним словом, висловом.
А сад цвіте, росте трава -
у них усе написано...

******

Якби завжди, щомить – гроза,
Щопівдень...