Мати не змогла вирвати пояс, i у розпалi вдарила мене ножем по головi. Спазми болi охопили усе тiло. Я вiдпустив пасок, схопився руками за рану i вiдчув, як кров заливає мої долоні, стiкає по обличчю. Перед тим, як втратити свiдомiсть, я побачив усмiхнене...

Я отямився в якомусь білому приміщенні, де було багато ящиків. Від них до мого тіла тягнулися десятки проводів. Мені захотілося їх зірвати, але перший же рух викликав сильну, тупу біль, від чого втратив свідомість.
Коли я знову повернувся до тями, біля...

ЗОЛОТИЙ ПІСОК
ЗМІСТ
       1.МІЛІ, САНО ТА МЕТРО  ВИРУШАЮТЬ У  МІЖГАЛАКТИЧНУ ПОДОРОЖ,
2. ПЛАНЕТА МЕХАНІКА І НОРУА
3.ЗУСТРІЧ З ПРИНЦЕСОЮ КВАБОЮ НА ПЛАНЕТІ ДОД
4.ВИГАДКИ НА ПЛАНЕТІ КОЛЬОРОВОГОЛОВИХ
5.ТАЄМНИЦЯ ПЛАНЕТА ПОХМУРИХ СНІВ
6.ПОВЕРНЕННЯ НА ПЛ...

Тріснула гілка в багатті й осудливо загудів дуб. Нічний вітерець пестив крони розтривожених дерев, а дуб усе скаржився і скаржився на свавілля вогню. Людина сиділа біля вогнища байдужа до лісового неспокою, колись біле корзно облягало постать старого чоло...

Ферне презирливо розглядала дитячий силует, що ледь виднівся у в’язовому присмерку. Будь-який не-люд уже давно відчув би на собі чужий погляд, але люди такі товстошкірі! Жінка з силою гупнула кошиком об землю.
Дитя злякано зойкнуло, підвело голову й на Ф...

У руїнах вив злий гарячий вітер, жбурляючи в обличчя колючий солоний пил. Кілька куль перекотиполя котилося вулицею, якою давно не ступала нога людини. Білі, знебарвлені пекучим сонцем величезні камені лежали посеред вулиці, ніби їх умисно порозкидав мог...

- Ти любиш історію? – раптом спитав нашого господаря Ксар.
- Ні, - відповів той.
- Чому?
- Я не жив тоді.
- А старі пісні?
- В мене в будь-якому разі не має голосу... Слухай, то ми будемо вечеряти?
- Якщо треба швидше, роби сам, - мовила я і сама зд...

                                  В одну кучу
                                  Все проблемы, все находки, все потери.
                                  Чиркнуть спичкой –
                                  Надышаться горьким дымом и уйти.
          ...

Даремно малюєш на шибі серця:
герцог тиші
наймає солдатів у дворі замку.
На дереві стяг свій закріплює він –
що мов синій листок восени;
стебла журби і квіти часу розподіляє
у війську...
Пауль Целан.
Вечір. Дерево. Парк. Я – божевільна птаха, що с...

Кінь спотикаючись піднімався вгору. Важке дихання смикало боки, але ноги його ступали впевнено і чітко туди, куди слід. Чорно-сіре тло каменів оточувало звідусіль, і вершник байдужо-звиклим поглядом відстежував на ньому темно-багряні жили. Він хитався в т...