Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Статті критики та аналітики

Про критику

Микола Шошанні, 07-05-2007
ПРО КРИТИКУ Твори Мистецтва завжди безкінечно самотні, і менш за все їх здатна осягати критика. Р.М. Рільке Критик зобов’язаний знати все, а про решту — здогадуватися. М. Пруст Критик покликаний бути просвітителем для читача, художник покликаний бути просвітителем для критика. О. Уайльд Критикувати може будь-який дурень, і багато з них саме цим і займаються. Сіріл Гарбетт Де немає любові до мистецтва, там немає і критики. О.С. Пушкін Після такої кількості епіграфів самі роздуми про критику, напевне, можна було б і не починати, але, враховуючи розхожий вираз: «Скільки людей — стільки і думок», — автор цих рядків все-таки спробує у загальну скарбничку думок і вражень внести і своє бачення ролі критиків. Для початку із загального обсягу текстів, названих критичними, відкладемо в сторону так звані «клінічні» варіанти, в яких критики акцентують увагу читача виключно на власній персоні, і читач (в кращому випадку, зі здивуванням) повинен розшукувати фрагментарні згадки про предмет самої критики в довжелезному спискові регалій критика, згадувань, з ким із великих знайомий пан критик, або детальних роздумах про те, наскільки глибокодумно вдивлявся автор, наприклад, у вікно під час написання своєї статті. У цілому, всі тексти, які мають право називатися критичними, для початку варто було б розділити за деякими основними критеріями. 1) За рівнем орієнтації на коло читачів: — матеріали, орієнтовані на читача з поверхневим рівнем сприйняття; — матеріали, орієнтовані на кваліфікованого читача; — матеріали, орієнтовані на автора. 2) За рівнем заглиблення критика в літературний матеріал: — поверхневий; — середнього заглиблення; — глибинний. 3) За рівнем методології: — критика деструктивна (однорівнева); — критика конструктивна (багатопланова). Якщо запитати у тих, хто вважає себе критиками, як вони розглядають свої написані матеріали, то напевне отримаємо відповідь: виключно як конструктивні, а розуміння прочитаного — як глибинне. У дійсності значно частіше ми маємо картину прямо протилежну — кваліфікований літературний критик, який володіє розумінням основ методології подавання інформації, психології автора та читача, вмінням доступно і стисло сказати про головне, а також розумінням літературного процесу хоча б у цілому — велика рідкість у журналістиці. Як же виглядає найбільш поширений типаж сучасного критика, якщо відкласти в сторону варіанти благопристойних позитивних статей, котрі нерідко від імені інших пишуть про себе самі автори? Як правило, це невдаха (дуже часто — поет-невдаха), котрий нахапався і завчив декілька десятків шаблонних фраз і за їх допомогою, не перевтомлюючи себе величиною обсягів прочитаного, які виходять за межі передмов (післямов) до книг, всю свою озлобленість із внутрішньою отрутою виливає на голови таких же літераторів-невдах. Доволі поширеною також буває картина, коли величина апломбу подібних критиків знаходиться у зворотній пропорції як до якості самих критичних статей, так і до глибини поглядів та оцінок, які пропонуються читачам. Якому читачеві (критику) можуть бути цікавими роздуми, викладені нижче? Кваліфікованим критикам нижченаведене напевне відоме давно, і воно їх навряд чи зацікавить. Критикам, у яких кваліфікацію замінює апломб, ці роздуми все рівно не допоможуть. Залишається вузенький прошарок тих критиків, котрі ще не втратили здатність дослухатися до думок зі сторони, але в силу різних обставин ще не зараховані творчим бомондом до категорії кваліфікованих критиків. Яким, з точки зору автора цих рядків, мінімальним «джентльменським набором» повинен володіти сучасний критик, котрий прагне, щоб його матеріали сприймалися, як мінімум, з увагою? 1. Критик повинен володіти вмінням заглиблюватися у світосприйняття та творчу філософію автора. Що для цього необхідно? 1.1. — про життєві віхи та творчий багаж автора; — про духовний багаж, духовні цінності автора; — про інших авторів, які здійснили найбільший вплив на його творчість; — про точки зору інших критиків відносно творчості автора; 1.2. Від початку і до кінця уважно прочитати книгу автора, яка в подальшому буде предметом аналізу. 1.3. Знати (якщо це однозначно незрозуміло із творів) на якій духовній основі (матеріалістичній або іншій) тримається світогляд даного автора. Інформація, зазначена в п. 1.1. і 1.3., як правило, мало цікавить рядових читачів, котрі в 99 випадках зі 100 задовольняються безпосереднім літературним твором. Але знайомство критика с інформацією про автора, як правило, для розуміння багатьох граней творчості автора дає критику додаткові ключі, котрі без цієї інформації побачити неможливо у принципі. За рахунок додаткових рівнів розуміння та володіння подібними ключами критик отримує можливість для написання матеріалів, які за своєю цінністю будуть на порядок вищими, ніж це можна зробити на підставі аналізу тільки голого тексту. 2. Критик повинен чітко уявляти собі контингент читачів, для яких пишеться матеріал, писати мовою, зрозумілою саме для цього контингенту, але в цілому масиві написаного робити невеличкі «врізання» думок, котрі знаходяться на «більш високих поличках», ніж загальний рівень написаного. 2.1. У цілому для всього процесу написання статей критикам незайвим буде пам’ятати думку, висловлену колись Д. Шостаковичем: «Перед тим, як журналіст захоче сказати щось своє, йому для початку необхідно навчитися не спотворювати думок авторів». 2.2. Якщо критик з різних причин не здатний самостійно «народжувати» думки з «більш високих поличок», найпростішим є варіант використання афоризмів і думок визнаних авторитетів. 2.3. У випадках подання читачам думок з «більш високих поличок» не «забувати» згадувати авторів, які ці думки висловили першими. 2.4. Намагатися зі всіх сил уникати типової методологічної помилки критиків-початківців: подавати матеріал так, ніби читач статті уже знайомий з творчим продуктом автора, творчість якого досліджується. Як правило, не менш 95% читачів критичних матеріалів безпосередньо з творчим матеріалом автора не знайомі. 2.5. Не зловживати вузькоспеціалізованою мовною термінологією. 3. Критик повинен мати уяву про деструктивну та конструктивну критику. Тут необхідно зупинитися більш детально. 3.1. Деструктивна критика: 3.1.1. Критик у своєму матеріалі досліджує не безпосередньо творчий продукт, а життєві віхи автора і його публічну (громадську) діяльність. 3.1.2. Критичний матеріал подається однобоко. Поява, до прикладу, однобокого єлейно-позитивного матеріалу приводить у подальшому до внутрішнього утвердження автора у своїй геніальності, що не передбачає подальшого творчого росту. Таким матеріалам, як правило, вірять хіба що самі автори, чия творчість досліджується. З точки зору перспектив, для творчого росту автора значно кориснішою є поява негативних відгуків. Але якщо матеріал виключно негативний, то у читача виникає природне запитання: навіщо критик гаяв свій час на те, щоб повідомити, що все написане автором, попросту кажучи, є лайном? Поява однобокого вбивчо-негативного матеріалу хоча і викликає зацікавленість у певних читацьких колах, але, з іншого боку, свідчить про те, що критик — вузький спеціаліст виключно по темі лайна і не здатен осягати більш глибокі рівні думок у творчості. Щоб додати трішки тверезості «критикам-лайновикам» хочу навести думку, викладену невідомим автором у двох віршованих російськомовних рядках. Ця думка є дещо грубуватою, але інколи саме такі приклади для певної категорії людей є найбільш зрозумілими, ефективними та надзвичайно повчальними: Писать на стенах туалета, увы, мой друг, не мудрено, Среди …вна мы все поэты, среди поэтов мы — …вно. 3.1.3. Одна із найбільш типових помилок критиків-початківців — «передирання» фрагментів текстів інших авторів для того, щоб із цих фрагментів скомпілювати в результаті критичний матеріал, при цьому видаючи думки інших авторів за свої власні. Небезпека подібного підходу до роботи, який годиться хіба що для рівня районних газет. Домогосподарки, котрі випадково прочитають такий матеріал із «латок» без згадування авторів думок, можливо і здивуються: «Який, мов, розумний цей критик». Але інша категорія читачів, котрі дійсно щось читають і аналізують, подібні «латки» виловлюють миттєво. Після виявлення «латок» чужих думок зазвичай рейтинг критика в очах вдумливих людей падає до нуля. А якщо до всього автор оригінальних думок ще й живий, це може призвести до ще більш неприємних наслідків для критика. З цієї точки зору критикам більш безпечно красти думки у авторів, які вже перейшли у інший світ. Якщо зі своєю совістю критики ще можуть «домовитися», то в такій версії плагіату їм хоча б не загрожують ніякі фізичні каліцтва від авторів думок. 3.2. Конструктивна критика. 3.2.1. У критичному матеріалі робляться спроби аналізу, викладаються різні точки зору, матеріал подається у вигляді зіткнень різнопланових думок. 3.2.2. Конструктивна критика не може обходитися без певних доз словесного перцю, але критик повинен відчувати рівень дозування цього перцю і вміти подавати його в таких місцях і пропорціях, щоб у автора від нього виростали крила, а у читачів це викликало інтерес до творів автора. 3.2.3. По всьому викладеному матеріалу критик повинен вміти розкидати незримі психологічні «гачечки», які утримують увагу читача протягом усього процесу читання тексту. 3.2.4. Критик не повинен робити безапеляційних тверджень відносно цінності творчого матеріалу автора, а зіштовхуючи різнопланові точки зору, залишати право приймати рішення щодо літературної цінності творчості автора виключно читачеві. Що потрібно для того, щоб критик-початківець перейшов від рівня неука та дрібної шушари з великим апломбом до рівня шанованого кваліфікованого Критика з великої літери? 1. Внутрішнє бажання до постійного самовдосконалення. 2. Вміння і внутрішнє прагнення заглиблюватися в сутність усього, що оточує людину. 3. Бажання аналізувати, вміння вибирати та відображати найголовніше. 4. Вміння створити свій власний стиль викладення думок, який впізнають читачі. Де може навчитися критик-початківець фігурам «вищого пілотажу» критики? Як правило, критикам цікаво писати тільки про тих, хто уже досягнув певних творчих висот і уже є цікавою та неординарною творчою особистістю. В підходах до написання матеріалів про таких авторів критики викладаються на повну силу. Одна із причин повного викладання: при всьому бажанні надзвичайно складно обійти закони своєрідного природного відбору, завдяки якому створюються стійкі тандеми «цікавий і неординарний автор — цікавий і неординарний критик». В наш час практично всі помітні творчі фігури мають свої сторінки в Інтернеті. Як правило, на цих сайтах, крім творчих матеріалів, викладаються і всі найбільш цікаві, на думку авторів, критичні матеріали і погляди, в тому числі і протилежні. Доступ до цих матеріалів завжди відкритий всім бажаючим із будь-якої точки земної кулі. Автор цих рядків не виключає ймовірності, що у світовій практиці можуть з’являтися критики-самородки, у яких всі написані матеріали зразу стають геніальними творіннями жанру — як за глибиною думок, так і за різноманітністю форм викладення думок. Для всіх інших, хто зразу не народився критиком-самородком, але прагне досягти певних творчих висот, найшвидший шлях вдосконалення на ниві професійної майстерності — власна практика з постійним аналізом методологічних прийомів конкретних живих матеріалів тих критиків, які вже чогось реально досягли в середовищі цієї вельми непростої журналістської спеціалізації. 2005 Доповнення та уточнення, 2006 © Микола Шошанні shoshanni@gmail.com Російськомовний переклад цього есе опублікований у розділі «Аналітика жанру» на Інтернет-ресурсі «Поезія та авторська пісня України» Прямий перехід на розділ: http://poezia.org/ru/analytics М. Шошанні — поет, бард, есеїст. На початок 2007 року автор 5-и збірок і 3-х дисків авторсько ї пісні. 1965 р.н. Проживає у Вінниці. Повний перелік написаних М. Шошанні на початок 2007 року есе на теми творчості, а також порядок, у якому автор рекомендує читати матеріали: 01 ПРО ФОРМУЛУ ПОЕЗІЇ, 2002 (2005) (ВУП) (ОАЖ) 02 ДЕЯКІ ФІГУРИ «ВИЩОГО ПІЛОТАЖУ» В ПОЕТИЦІ, 2002 (ВУП) (ОАЖ) 03 ПРО РІВНІ ПОЕТИЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ, 2003 (2005) (ВУП) (ОАЖ) 04 ПСИХОЛОГІЯ ПОЕЗІЇ ТА НІМА МОВА, 2002 (2004) (ВУП) (ОАЖ) 05 ЧОМУ ЛЮДИ ПРАГНУТЬ ПОПУЛЯРНОСТІ, 2005 06 ПРО КРИТИКУ, 2005 (ОАЖ) 07 ПРО ПРОСТІ РЕЧІ, 2005 (Добро. Зло, Любов, Ненависть, Правда, Брехня, Віра, Надія, Слово) (ОАЖ) 08 ПРО ІРОНІЮ ТА ГУМОР, 2007 09 ПРО БОГА, 2004 (Бог як Слово) (ВУП) (ОАЖ) ВУП* — україномовна версія есе 2004 року опублікована у збірці М. Шошанні «Всесвіт Усміхнених Псів» (Вибрані за 1999-2004 рр. україномовні лірика, іронія, думки, есе. Вінниця, Континент-прим, 2004, 160 с. ISBN 966-516-198-9) ОАЖ* — русскоязычная версия эссе 2005 года опубликована в сборнике Н. Шошанни «ОРАНЖЕРЕЯ АЖУРНОГО ЖАНРА» (2-е издание. Избранные за 1993-2005 гг. русскоязычные лирика, ирония, мысли, эссе. Винница, Континент-прим, 2006, 240 с. ISBN 966-516-180-6) Базовий Інтернет-ресурс, на якому оперативно викладається максимум різноманітної інформації з творчого активу автора — портал «Поезія та авторська пісня України» http://poezia.org Замовити з гарантією доставки книги та диски авторської пісні М. Шошанні можна в Інтернет-магазині порталу «Поезія та авторська пісня України» http://poezia.org У Києві книги та диски М. Шошанні запитуйте на книжковому ринку «ПЕТРІВКА
Написати коментар

Коментарі на цю критику та аналітику

1
© mgyicamq, 18-03-2017

1
© ovxfckcr, 17-03-2017

Download Free FTP mp3 Music Premium FTP
© DJHards, 26-02-2014

цікаво...
© Лариса Іллюк, 30-11-2010

Дякую
© Mehtap, 02-11-2010

[ Без назви ]
© aa2ndrew, 05-11-2008

[ Без назви ]
© Silverwolf, 01-06-2007

критика критики
© Антон Санченко Статус: Експерт, 11-05-2007

Згенеровано за 0.11135005950928 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати