віра –
внутрішнє свідоцтво
одності всіх протилежностей…

***

розум –
зовнішнє свідоцтво
єдності всіх протилежностей…

***

віра й розум –
два свічада
одне в одного задивлені…...

де кінці зійшлися разом
твір там –
одкровення плагіат…

***

виправдовуй кривду
правду кривди –
в істині взаємно в-се…

***

божевільний ум
який цілком звільнився
од чуттів й речей…

***

розмаїттям терцій
не настроїш скрипку -
так і д...

Ознаки вчорашнього завмирають в мені
і стають згадками і снами,
і, в той же час, майбутнє вривається
і тече в мені бурхливою рікою, яка несе із
собою незліченні скарби...
Все існує водночас, і в той же час
окромешно від чогось.
І, те, сприйняття С...

перед Богом
ми всі рівні
бо немає поміж нас
Його…

***

перед Богом
ми всі рівні
бо немає в нас й для нас
Його…

***

перед Богом
ми всі рівні
бо лише всіляко
в Ньому є…

P.S.

в рівності собі
немає Бога –
Бог у рівності другим…

...

де вже кінець
твоїм чеканням
там не чекає тебе Бог…

***

де вже кінець
твоїм жаданням
там не жадає тебе Бог…

***

де кінець
твоїм стражданням
там за тебе не страждає Бог…

P.S.

де кінець
жаданням і чеканням
там ні Бога
ні страждань...

Поема про людей без обличчь –
Її пишуть на сторінках кам’яних книг
Знаками, що нагадують сліди черепах
На піску річки, назва якої табу
Для людей-пічкурів, для народу човнів* –
Тесаних з кривого замшілого дерева**,
Що не цвіло ніколи білими квітами...

хто задуми мудрує –
самого себе менший
в безліч раз…

***

не розділений
на задум та творіння
рівний собі Бог…

***

не за задумом
творив Господь світи –
світ і є лиш за-дум…

P.S.

насправді
задум неможливий
бо думка за
не в голові…...

страждання –
перемінна похідна
від тягаря тривання…

***

Господь створив
світів багато
та не триває жоден з них…

***

сам собі рівний
безліч раз
Бог не триває
ані миті…

P.S.

собі самому рівність –
не тривання:
де твоє жало
час?!...

особа –
життя відрізок
довжини якоїсь
й повноти…

***

лінії життя
рубають на відрізки
рідні та близькі…

***

життя –
безсмертне:
його крає
мана народжень та смертей…

P.S.

життя
без смерті та народжень –
безособове та в’язке…...

    «Stanislau - die Stadt der gotischen Illusionen…»
                                                    Albrecht Dunklermann*

Станіславе, ти човен, що пливе рікою буття,
Ти келих, що тримає в долонях Сонце,
Ти подих ночі, що дарує натхнення мойра...