***

Ізнову загортаю себе у жовте плаття,
Неначе розумію дрібниці й таємниці.
Коли пірнаю в очі з фрагментами багаття,
Неначе утікаю до втішної в’язниці.

Яка вона велика – земна осіння хмурість.
Вона вбиває легко, висмоктує повільно.
Солоним поц...

***
брудний зефір зі снігу і дощу
і неба депресивна  ейфорія
це та весна котрою не хворіють
а марять і страждають
відпущу
пробачу
передбачу
пожалію
її в тюльпанах
між бузкових крил
її у незаплетенім волоссі
і дім її
і прохолодна постіль
і...

1.
Літо – жарти за Фрейдом –
Яблука рясно вродили.
Ти зриваєш гарячі плоди –
Наливатися соком.
І стаєш на голову вищим,
І тобі додається сили
Від нудьги золотої цілунків.
Немов ненароком
Це чиясь підсвідомість
З очима небес ренесансу
Розливає ...

1.
Лоскоче в носі –
Напевне, осінь
У місті кленів,
А не олив
Ти мене
В  молоці–мороці
Купав
І, певно, що застудив.
І ця застуда
Вогнем у грудях
Пече і точить,
Мов оковита.
Поки дощі
Не зберуть полюддя,
І не засклять
У калюжах літо.
Поки ...

1.
Учора відкочує у сьогодні...
Ти вперше повертаєшся до зали,
Де потайки омріяла безодню,
Коли зима, немов навік, минала.
Усе тоді спадало за прикмету –
У чорне сніг вбирався нерозталий,
Циганське сонце крадені монети
Тобі у коси крадькома вплі...

1. Присохла гілка,
Піна по воді.
Висушує криницю сподівання.
У Геруса
Намисто в бороді,
Присох рубець...
Навіщо все? Навіщо так зарання?

Дві гривні
Неподробного кохання.
Як завжди? – Як завжди.
Нехай летить
У просторі
Загублене теля.

2. З...

лік вод довкіл
і себе на небесі

1.Серпень. Вечір.
Цвіркуни.
Біда, що забув,
як писати вірші.



2. А слабким
треба залишити право
бути слабкими.



3. Сиджу у роздумах
над річкою життя.
І раптом: нічого не буде.



4. Лінія мого нос...

Легіони

Десь блукають у світі
                     мандрівні легіони.
У полях серд квітів
                     їм нема перепони.
Сонце схиблене все їм стоїть в головах,
і запікся пилок на солоних губах.
Легіонам не спиться,
скриплять колісниці,
...