Що було у житті –
Захід сонця залив,
Де ходила ногами –
Дощ сліди усі змив.

Та не змити дощу
Пам'ять, яка ще живе,
Серце стогне і плаче,
В жилах кров ще тече.

А душа у тривозі
Тілу жити дає,
Не лишай його люба,
Бо без тебе згниє.

Пам'я...

Материнське серце:
Ти велике для любові,
Ти бездонний океан,
Ти в думок полоні.

Ти вмієш любити,
Ти вмієш прощати,
Серцю материнському
Спокою не мати.

Золотим тебе назвати,
Але що те золото,
Коли добре ти і щире,
Як глибоке озеро.

Не скл...

Осінь пройшла
Холодком по душі,
Капають сльози,
Немов ті дощі.

Капають сльози,
Холодна душа,
Серце в тривозі,
Бо йде вже зима.

Вишня без листя
Стоїть над містком,
До води схилилась
Верба над ставком.

Струмок поспішає,
Води нес...

Ой світи, моя зоре, світи,
Ти надія моя у житті,
Ти промінчик мого життя,
Який світить мені в майбуття.

Не згоряй, зоре моя, не згоряй,
Бо не буде без тебе життя,
Потемніє тоді білий світ,
На небо не буду дивитися я.

Ой світи, моя зоре, світи,...

Де знайти пензлик і фарбу таку,
Щоб могла б я передати усю твою красу
Чорні брови, карі очі, усмішку твою –
Ти неначе королева у весняну пору.

Чи зуміють фарби передати це,
Серце твоє щире, серце дороге,
Ти промінчиком світиш у життя людське,
Ду...

Я хмари розведу руками,
Минуле все своє розвію,
З зорею піду у майбутнє,
Зустріну те, про що так мрію.

Залишу біль, що так гнітив,
Залишу сльози, де пролила,
А візьму радість у майбутнє,
Вона дасть сили, щоби жила.

Розвію біль, розвію тугу, ...

Ой приходь до мене, доню,
Поговоримо з тобою,
Поговоримо й поплачу,
Що тебе так рідко бачу.

А коли мене зустрінеш –
Не побачиш ти образи.
Серце матері - прощати,
Серце матері - любити.

Ой приходь до мене, доню,
Я скучаю за тобою,
Чоловік...

Самотність не пророкували,
Самотність - моя благодать.
У житті своїм незалежна я,
У віршах можу все сказать.

І правду я хочу сказати,
Ніхто не любить її у житті,
Бо люди навчились дурити й брехати,
І робити страшні у світі гріхи.

Серце моє не ...

Впало сонце, бiле сонце, Боже ж мiй!
Поза море, поза гори – до бiди!
Чи не з того, що розкрилася в умi
Квiтка суму назавжди.
Чи не з того, що коли вона цвiте,
Добрi люди забувають про пiснi
I вважають все на свiтi за пусте,
I вмирають увi снi.
I п...

***
Наталю,
твої очі-безодні
Жадаю
твої губи холодні,
Як маки
в росі на світанні…
До сраки усі ці старання.

***
Як добре бути мертвим:
Лежати так, без подиху
І з льодом у очах.
Забути співчуття і злість,
Не відчувати страх.

Як просто бут...