Цнотлива наречена супокою
Та пасербиця часу непрудкого і тиші,
Оповідачко ніжна, над тобою
Затихли крони і замовкли вірші:
Яка легенда в листяній габі
Тобі лишає блиски полохливі,
У Темпі чи в Аркадії оці
Боги і люди, жони норовливі,
Цей дикий зап...
Назовні виходить стільки істини, скільки ми випускаємо
Бертольд Брехт
1.
Я втомилась. Правда, правда,
І від себе, і від тебе,
Я не зможу пригадати,
Що шукала, що знайшла.
Загубилась десь відраза,
Десь лишився сон про небо,
Гра в дорогу, г...
Я уособив зорепад
І знов дивуюсь іконам.
Спокійно вечоріє сад
У сутіні твого балкону.
Заходить сонце. Тихосвіт
Милує дика березковість.
Яблунь цвіте як першосніг,
Вдалиці церква вечір дзвонить.
Така нев′янь, такії барви.
Я кличу гріх зе н...
Його життя щоденно катували
У мороці Лук′янівських в′язниць.
Там поховали молодую славу,
Там у підвалах загубили юний світ
Поета. О, тирани волі,
Навіщо ви вбиваєте живе?
Наглядачі! Навіщо рвете долю,
Як ув′язненая вічність прож...
Ось вони лежать в ліжку,
проспавши заняття,
програвши битву.
С.Жадан
...ось і вони лежать в ліжку, колишні
випадкові закохані, а вже декілька
тижнів не вщухає тропічна злива.
Вже декілька днів не говорять
ані про дощ,
ані про спільних тварин.
...
Ось вже люди
не ладні себе
ось вже люди
ладнаються в дорогу
і я ніби теж людина
збираюся йти кудись
але багато паперу
вивалюється по підлозі
я його
брудний підпалюю
а вогнище горить
а вогнище горить співає
вогнище засинає
захлинається потом
...
(перша мальованка)
з тебе опадає листя
і ти стоїш
іголена
огорнена
небом кімната
а я медитую
спогляданням тебе
в місячному і денному
сонцесвітилах
і волошки твої
волосся
і вітер твоїх ніг
і рухи твого танцю
споглядаю
в медитації
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 261; 
рецензій - 0.
