Роздуми про життя і смерть...



Благословенний час,
коли живеш ти тихо
й не має зовсім зрад.
І не приходить лихо.
І стежка вдаль іде...
твоя, стрімка, і мила... -
і час летить, і зве,
а все вже пролетіло... -
І, зникли ті жалі
у сніжній порі...

воля й сила –
атрибут особи
марний як вона сама…

***

в Бога віра –
наказ пана над панами
з потойбіччя в світ…

***

воля –
це завжди насилля
віра й розум –
виправдання сил…

P.S.

свою волю
в віру оберни
щоб незаперечним бути…...

Остаеться та сверхреальность, что галлюцинирует прозрачным веществом нежнейших духовных анклавов, в которые мы однажлы вернемся из нашего нинешнего ,,зеленого тления.''

Николай Болдырев-Северский ,,Пирамида Сознания''


А Місто дихає вісні...
тепло...

яким би не було будь-що –
виправдане
раз довше й більше…

***

довше й більше
тільки те
що різноманітніше за инше…

***

як би довго й більше
не було добро –
стане лише гірше…

P.S.

довше й більше –
на загал одне
із просторішим та гли...

Я бачив погляд цих очей
синючих, з біллю і прокльоном,
в вмираючому, в снах ночей...
де світ не є ж теплом і домом...

Той погляд спійманий на мить
із внутрішнього потойбіччя.
З'єднав мене в єдину нить
на ще й не знятій пам'яті поличчя... -

Він...

А може, десять слів тих забринить,
й душа озветься дзенським тим прозрінням?..
І серце в мені гостро заболить
і вірш так дзвоном зазвучить й велінням...
І муки враз завиють як святі...
й солодкі і завжди і смертні і безсмертні...
І ті сновиддя прийд...

Вслу'хайся, світ так шумить...
звуками, так неземними.
І голосами бринить
й казками й богами о тими...
Такий неземний і земний,
знайомий до боллю й не зовсім...
В собі помилковий й святий
та в серці без сумніву божім...

він є, хоч ховає себе
і ...

воля й сила –
потороча
самостійного тривання стот…

***

о́пору не знає Бог:
воля й сила –
злуда без опо́ри…

***

Бог незрушний:
воля й сила –
ганьбить смертю на хресті Його…

P.S.

без опо́ри пробуваєш
тож і о́пору...

Шпитальний час - не ліки в жодних дозах.
Бо ж в ньому так звучать надлюдські муки,
і сепсис там із крівцею при ношах,
і злі поранені, так взяті, на поруки, -

там хробаки, з'їдають хліб творцеві, -
а мошва п'є вино з духмяним миртом...
А хтось пірн...

не покладається
на волю й силу
сам собі рівний Бог…

***

Бог
істина
добро й краса
ніщо без сили
влади й волі…

***

ніким й нічим
впокоївся убогий Син з Отцем
в неділлі…...