кривда –
доля:
Деревом життя гадючиться
як мудрий Змій…

***

кривда
Святим Духом одміряє долю
Сину та Отцю…

***

правда
в кожного своя як доля –
відтак кривда –
правда правд…

P.S.

правда
в кожного своя як доля –
відтак правда –
...

без кривди правда –
імпотентна
без правди кривда –
те
що є…

***

правда –
те
що має бути
кривда –
те
що є
отут й тепер…

***

кривда є:
немає правди
що не кривдила б
бодай когось…

P.S.

кривда є
не має правди
що не кривдила б
...

Кінорежисеру Андрію Арсенійовичу Тарковському...


І, Зона-Життя все ж зітхала,
і пастки ставила скрізь. -
Прибульця в тобі упізнала
і дала і радість, і біль... -

і щастья своє і натхнення
і вспомини, сни й забуття...
Служіння і вічне зречення
...

Скільки ще буде зим, скільки ще буде весен,
Нам прирекли зозулі лютих багато літ
Снігом сади завіє, крига на ріках скресне
Довго іще блукати нам по оцій землі

Скільки уже прожито, сіються дні крізь сито,
Час безпощадний мститель - все, що посіяв, ...

на правду й кривду
ділить я
Адамом увійшовши в Єву…

***

найкращий доказ
істинности тверджень –
помилка та абсурд…

***

правильне і хибне
мають бути рівні
в істині буття…...

світ –
яйце без шкаралупи
плід якого лупиться
в яйце…

***

ум –
яйце без шкаралупи:
лиш в уявному
все явне в нім…

***

святий –
яйце без шкаралупи:
сам держить вірою себе…

P.S.

Бог –
яйце без шкаралупи:
втілився без залишку
в я-...

єдність я та є –
ліве й праве
рівности собі самому…

***

я –
це є
для якого зовнішнє і внутрішнє
існує…

***

я –
ілюзія
в собі самому
розділеного Бога…...

Скотилося уже за обрій
Оголюючи тінь землі
Навіки скасувавши довгий
Цей день дарований мені —
Елегією вічних снів......

Малому дитяті...



Поснули листя лебідоньки -
калини, і зморений хвощ -
так хоче, води та й ще бідоньки
де мряка і вічно йде дощ. -

І Ліс, так принишкл несподівано.
І запах смоли, і гілок...
і небо зирить задивлено
у душу, до боллю голок... ...

Хлоп'яті


Твій батько не вернеться більш ніколи
і не погляне, у твоє лице,
не забере: ні з дитсадка, ні з школи
і йменя не промовить більш твоє.

Кашкет й піджак, сірітимуть на кріслі...
і запах татка й його тютюну... -
з роками стануть тобі ми...