віє запах тривожний          
від сухого зела      
мов оплакує кожний    
прутик літа  й тепла            

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає
в неї сиві уста    

припаде й поцілує
кожен дах і газон  
під суме «алилу...

1.Редакція



Ступаю й зникаю у кроках
невпино бо в сні не своєму,
по царствам іду і потокам
із мрією щемно своєю.

А трави - мечі й бойовисько,
і краплі ті крові - це роси.
Торкаюсь минулого близько
своєі і Долі, і Чоси...

І Небо так Тягне...

Львову



Ступає день по листях Осені моєї.
Крихкі ці кроки і хода легка...
Дощі й вітри у світ запрошені в ідеї
і сум, журба, і далі і сльота...

І місто кам'яніє мітом знову.
Застигли леви, й діви мирно сплять...
Атланти світу стримують осно...

складаю світ
щодня із пазлів
новин взаємних ворогів…

***

тлумаченням в новинах
глибина:
в ній і тонеш
на дні дня…

***

квітне світ
в новинах
вивертається опуками
розпук…

P.S.

новина собою не була б
аби в ній було щось нове…...

Козаки у степу піднімалися в бій,
А тепер інтернет — їхній новий рубіж.
Зайди на kozak-ua.com щасливим будь,
Тут фортуна і гра тебе точно знайдуть.

Азарт, наче вітер, по світу мандрує,
На слотах удача за кожним крокує.
На kozak-ua.com – захоплив...

Струмки проривають сніги;
веселі і радісні діти.
Щасливо їх віднайти
й почути їх сховані міти.
Й торкнутись їх тіла руками;
й пийнути із жменьки водиці...
Відчути із їхніми снами
весняної пісні й криниці... -


Валерій Цимбалюк, м. Ковель, 21 ве...

«Вікна навстіж. Свіже повітря допомагає запам’ятовувати. Корисно хором.»
                                         (Джеймс Джойс)

Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«А...

Ступаю по крокам минулим
повільно мов в сні не своєму,
по царствам у мітах забулим
із мрією щемно своєю.

А трави - мечі й бойовисько,
і роси на них - краплі крові.
Торкаюсь минулого близько
й своєї Дороги і Долі.

І Небо, так Тягне над Лісом......

Соловій свою пісню співає на темнім узліссі;
темна тиша сосни і далекість сприйнять...
Мої кроки по голкам зависли:
де я є, і як мене, звать!?

Ця Країна Душі так розчинена в Дусі.
Неземна вона є і жива, і моя... -
Я у ній ніким не назвуся
бо ж во...

Каштани й жолуді так падають до низу
смерканок вітру їм дарує вірш...
І тиха пісня доповняє тишу
і в споглядані є достатньо й більш
всього того, що ж так дарує осінь.
Й сумні дерева, тихі рани, біль...
І в мріях досить є святих запрошень
і та ж роз...