Моє дихання перехоплює,
Твій крик здавлює скроні,
Відірване від кровообігу
Твоє серце - на моїй долоні.
Прозаїчно. Невпевнено. Похапцем
Цілував мої руки в захваті,
Я казала отцю на сповіді,
Що згрішила я, та не каюся.
Не простив нам Господь, закоханим,
І не дав свого благословення,
Ми блукаєм тепер в самотності
І не знаємо як просити прощення.
Не малюй мої крила фарбою,
Вони не дають злетіти,
І невже усе було марно?
Таке страшне почуття - ЛЮБИТИ.
