Ба, навіть ніч свого чекає дня.
Усе в житті – на полюсах упертих.
Не випадково і не навмання
Живем повторами. Яких вовік не стерти.
Вже марнотою день чорнили тут –
Весь білий згорток до дірок протертий.
І губи, шерхлі від осанн - покут.
Живем повторами. Яких вовік не стерти.
Щось тінь гуторить з-під кошлатих брів,
Не глянувши у вічі світлу твердо.
Я мчу у два весла до тиші й слів.
Живем повторами. Не стерти... Терпну... Терня...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design