

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	720
Творів:	10809
Рецензій:	16413

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Дим

© Катя Луганська, 24-05-2008
Привіт! Називай мене Димом. Оселюсь у твоїх легенях. Можеш різати кільцями і викидати в повітря, і навіть кричати в слухавку телефонну – співає дельфіном, вигинає округлу спину, і хвіст-телефонний дріт подвоюється-вилка на кінці, як у дельфіна; не занурюється у хвильки електричного струму – прикро… Цікаво, а хто його вимкнув з розетки так вчасно? Не знаю. «02» – як озеро й лебідь; «03» – озеро і траекторія польоту над ним пір’їнки, бо всі птахи уже в небі над попелом кружляють. Твій телефон не працює, а тобі здається, курличуть гудки; чуєш пісню дельфіна, та він з вогню не врятує – от якби ти тонув у воді… Пожежа в цей час – вже звично. Бувай, Той, Хто Звав Мене Димом, вибач, що розбудив.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0160510540009 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Дим

курличуть гудки...

"Жахи" зникають?