Травнева ніч, травневий сад і дощ,
І дощ, і грім, і блискавиця ріже
Травневу ніч, миттєвий снігопад
Із пелюсток траву зелену сніжить.
І пахне небом, близько аж до страху,
І вікна в сад відчинені навстіж,
І сад стоїть просторий, наче, плаха,
І блискавиця - гільйотини ніж.
І розбиває на осколки тіло,
На друзки очі, на оскому душу,
І я росту з деревами, бо мушу,
Я також дерево, гілки мої увись.
Вікно у дім відчинене навстіж
І в ньому світло витинає постать,
Таку чужу, таку незнану гостю
Мого учора, чи мого колись,
А чи вона і дім лише здались?..
