Як все роздрібнено…
Обірвано…
Заплутано…
Закуто…
Тому і розум — пута.
Візьміть цей спір за ВА:
«Його — нема!
То вигадки,
Як МА.
Якої теж нема.» —
Кажуть одні.
А другі —
«Ні!
Те ВА — то В, чи може ВЬ
На крайній випадок,
А ви — цілком не праві…»
«То ви не розумієтесь на Яві
І в темряві печери сидите!» —
Так кажуть треті…
І всі —
Хизуються
Знаннями
Кричать
І тупотять ногами.
А ВА про це нічого і не знає
І камінцем до рук мені лягає
Таке, як і мільйони літ назад
Лягало до руки, такій же ж МА,
Яка Була…
