Сірі хмари заполонили місто
Я дивлюся на них крізь вікно
На дорозі вогнів намисто
І нагадує все це німе кіно
Динамічно спішать десь люди
І машини летять в нікуди
Всі кудись поспішають чомусь
А я тут за вікном комусь
І для чогось пишу німі
Ці слова не веселі - сумні
Голі віти колише вітер
Наче хоче ще більш роздіти
Всі дерева, котрим прохолодно
Вони голі, так мабуть модно
Дивна мода скажу в природи
Літом одяг вбирає - згодом
Коли холодно роздягає
І чому так ніхто не знає
Все це так мабуть має бути
Але хто може це збагнути
Всі премудрості білого світу
В таємниці життя оповите
Я так хочу зазирнути в кімнату
Де є відповідь, хочу знати
Хто придумав сонце і вітер
Хто створив нас людей відкрити
Хоч одну життя таємницю
Зазирнути в буття криницю
І побачити де початок
Де кінець де середина знати
Що чекає всіх нас там далеко
Та мабуть це зовсім не легко
Розгадати вічні загадки…
Все на цьому я ставлю крапку
