Але ти вже не можеш мені говорити –
ні про небо, ані про високих птахів.
Але я вже не можу без тебе прожити –
ні без дотику, ані без лагідних слів.
Не кажи.Ані слова. Хай очі промовлять,
тиху музику серця - переллють у сонати...
Не кажи. Невагомість і ласка шовкова –
це і є те, насправді, що зветься – літати!
***
Невагомі слова – небо, озеро, сосни.
Невагомі слова – світ летить їм навскіс.
Тільки день молодий на веселкових кроснах
Тче-малює картину – гобелен моїх сліз.
