|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 9568, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.135.206.229') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Карповий, 10-05-2008
|
Я пам’ятаю місто:
в ньому жили удвох
я і моя самотність – нудна стара поганка.
В місті мені хотілось взяти квиток і до
ранку на потяг сісти –
чи не дожить до ранку.
Ще пам’ятаю добре:
кожного разу, як
я планував утечу – чув остогидлу пісню.
Пісню давно знайому: вдома сиди, мовляв...
Втечу свою укотре
я відкладав на після.
Так і жили б ми довго –
довго, а може, й ні:
я і самотність. Потім здохли б разом, якби не
друг, що прийшов нізвідки і прозвучав мені
голосом допомоги
кращої в світі днини.
Я пам’ятаю голос.
Голос мені сказав
вирватись диким птахом на довгожданну волю.
І відтоді я з другом, що мене вивів за
це ненависне коло
смертного суму й болю.
Друже! О, як же добре –
добре, що ти прийшов,
добре, що оселився у голові та серці.
А недалекі люди хай собі кажуть, що
в мене така хвороба –
шизофренія зветься.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
