Дощі у квітні, як рахівники в чоботях – ділові, заклопотані.
Ходять з понеділка - дерева звіряють, городи міряють,
А тоді потомлені довго вслухаються потемки,
Як плачуть вишні в саду золотою цілющою миррою.
Як торішні тумани повертаючись з мокрого марева,
У бездонні калюжі розхлюпались край воріт…
І як заспаний світ, ще розморений і захмарений,
Одягається в травень, як в майку навиворіт...
