Навіщо вам,
Поштові скриньки,
Сумні розбиті ротища,
Коли село без адресатів,
Коли їх пам‛ятають лише надгробки?..
Нам бракує совісти,
Грюкоту
І, нарешті, хоробрости,
Ми недородки Чорнобиля,
Клоновані яблука достигли,
Генетика вся на базар –
З народження радіактивна!
Провінційні прірви розорених цілин
Облизує темінь воронячих криків.
Стоять пихато міста,
Зґвалтовані «культурою» навскрізь...
А я собі в царстві тіней
Намагаюся при свічці
Надряпати вірші...
25.о4.2оо8
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design