|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 9448, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.116.49.143') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Олекса Мельник, 03-05-2008
|
А ти тягни із мене сили,
Жирій, тварино, багатій!
Мене в житті ще так не били.
Живи, гидото, молодій.
І молода – то чисто відьма,
Мою присягу прийняла,
Мені по тілу ходить вітьми,
Уяву мою зайняла.
Волосся сторчма ворушилось,
Очиська бігали мої,
Коли усе то відтворилось,
Про що читав я на письмі.
Мій дід помер, залишивши щоденник.
У тому творі виклади ясні.
Звичайно, він не був святенник,
Тому він тоне зараз у смолі.
Але до того, як померти,
Він школу мудрості пройшов.
Його хотіла відьма зжерти,
Як її сперти він знайшов.
Ні, він не став її вбивати
І навіть з дому не прогнав,
А змусив жінку виживати,
В житті їй пекло розпочав.
Дванадцять братів мого тата
Вже сотні відьом закляли,
А він тринадцятий, останній,
Йому талантів не дали.
Але не було в діда внуків
І перший я від сина син.
Уберегти мене від жахів
Зумів дідівський відьом кпин.
У шлюбне ліжко ми лягали
І одяг наш раптово зник,
Мене спочатку так злякали,
Що вийшов з тіла жаху крик!
Та ти не знаєш, стерво гидке,
Що я захищений цілком.
І хоч мені усе те бридко,
Тебе спіймаю повідком!
Шипи вгризаються у шкіру
І бризка кров, усе бруднить.
Я чітко знаю точну міру,
Тобі загибель не грозить.
По тому втонеш у обіймах
Й тебе судомитиме всю.
Роздасться болем крик у відьмах.
Не бійся, я тебе не вб’ю.
Ця ніч наповнить тебе сином
І ти носитимеш його.
Постане воїн світла й тіні
Як результат страху мого.
І ясно вже, не доживу до ранку,
В тобі любові лишу слід,
Дружину лишу, не коханку,
Від скверни чистий родиш плід.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
