Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2650
Творів: 49229
Рецензій: 93900

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Містерія

Молитви для фосфоричних янголів

© Тетяна Мельник , 28-03-2006
1
Над землею
тішаться янголи -
фосфоричні химери кості…
Це душа так зрікається тіла,
На вогні розпашілого воску.
Як нелегко у тому залишку,
Як не вчасно у тому згорстку
Відбувати зогнилим паростком,
Відлітати прозорим гостем.
То ж спочатку ти маєш статися…
То ж спочатку ти маєш відбути -
Надгрібково-скорботним надписом.
Надчасово-сакральним згустком.
І тобі я напишу, янголе,
Розмотавши сувої серця,
що крізь крони небесних мармурів
ти до мене колись озвешся.

Бо напишу тобі молитви,
Бо напишу тобі закляття…
Перепишу заламані лінії,
Аж до розтинів на зап‘ястях!

2

Як Марії торкались долонями,
Щоби потім піти Маґдалинами -
Так горнуся до тебе словом я,
Заціловуючи молитвою.
І на кожне твоє розп‘яття
розквітатиму сніжно квітами,
обвиваючи стан лататтями,
роздягаючи стан
до кігтиків…
до найменших підшкірних вузликів
до найвужчих судинних шпаринок!
… і ти будеш відходити солодко
… і ти будеш відходити легко
Світлу душу твою оголену
Понесуть білокрилі легені.

Бо напишу тобі молитви,
Бо напишу тобі закляття,
Перепишу заламані лінії
Аж до розтинів на зап‘ястях!

3

Во ім‘я ЇЇ
Захочеш
вкотре
Вертатися…
І у тій пустоті
(що поміж)
Будуть букви
Рождатися
Будуть
Пшениці сходити
Буде коріння рватися
Найстаріших дерев на землі…
Чи ж захочеш тоді відрікатися?
Чи ж ти зможеш тоді відхреститися?
Від ЇЇ молитов…


Во ім‘я ЙОГО
захочеш
вкотре…
спинитися
і у тій глибині
найстрашнішій
для себе
десь на самому споді
вже не буде дерев –
тільки спиця його сивини
розсіче  сліпу сутніь на двоє…
і тоді – чи ти зможеш піти?
(обгорівши на попіл)
Відтеплівши у муках ЙОГО…

То ж напишу тобі молитви,
То ж напишу тобі закляття…
Перепишу заламані лінії
Аж до розтинів на зап‘ястях!

4

Череда безголових вершників…
А ти з ними, неначе проти.
Це ж мабуть їх ніхто не відплакав,
їхні рани ніхто не погоїв.

так лежали вони на полі
загусаючи сірим накипом
чи порубані, чи пожовані –
бо живилися ними собаки…
а вовки побоялись – відходили
у жалобі їм навіть не вилося
посипали ті голови порохом
що валялися і світилися -
не прикритих очей ранами
голубими, зеленими, чорними –
це ж такого земля ще не бачила
щоби вовк та людину прикопував –
щоби вовк у жалобі корчився
проростав білотілою шкірою
і читав молитви по-вовчому
щоби душі в небо злетіли…
а з тобою такого не станеться
ти підеш, але тільки не з ними –

Бо напишу тобі молитви,
Бо напишу тобі закляття..
Перепишу заламані лінії
Аж до розтинів на зап‘ястях!

5

І нехай тобі тихо
І нехай тобі трохи спокійно
Заплету-но вінок твоїм іменем

та й піду… до води
позапалюю свічі на небі
а по тому -
у ріку
та
тільки ледь-ледь
по коліно…
(я ж боюся води)
увійду

Ти не віриш?..

вінок розів‘ється
та тільки ж не квітами!
Ти сам розів‘єшся
мені по волоссю
найщедрішою повінню
спраглих небес -
і креслатим любистком
на плечі сповзеш…
холодком

пробереться печаль
та до злості
до найжорстокіших мук
на воді самоту
розведе
і на дно покладе
ЇЇ
(що боїться ріки)
ЇЇ
(що стоїть по коліно)
у водах -
які не Тобі
спивати
з долоні

І зринатимуть янголи в ніч
Із надер землі фосфорично
(покидаючи вільно кості)
Покриватиме землю тінь,
що від вій довжини
та  волосся
й мабуть глибини
чорноземних очей…

Бо ж вона

Та пізнала такі молитви,
Та пізнала такі закляття…
Що її переламані лінії
Проростуть у його зап‘ястя!




Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Дочитав! І зрозумів, що вірш дуже жіночий

© Той самий Андрій, 01-04-2006
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.85818409919739 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …