Під музику вітру сади роздягались повільно.
І сукні багряні кружляли, спадали долі.
Долоні дощу притискались до мене щільно.
Я шкірою чула, як пальці його схололі
Торкали моє волосся.
Сади гомоніли, в дощах полоскали віти,
Я слухала пісню тієї старої вишні.
І мріяла вітром щодуху кудись летіти...
Натомість лежала у травах листком торішнім
Мріяла... Не збулося...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design