Уста ковтають твої пальці,
Я огортаю ночі очі,
мовчання ллється рідиною,
ковтаю знов тебе, ковтаю...
Хтось пензлем намалює рани,
хтось голосно кричатиме в собі,
моєю кров'ю набереш ти ванну,
і втопишся у ній як тоді, тоді...
Чіпляюсь за твоє волосся,
шматками шкіру відриваю і ховаю,
пішовши знов - тебе я відпускаю,
бо з клаптиків складу собі твою оману...з небокраю...
Мене давно вже вбила і спустошила твоя байдужість,
Холодні дотики твої мене в каміння перефарбували,
я впала ящуром на землю,
а мить до того птахою літала...
Гризи мене, ламай мої кістки,
візьми мене, їби жорстоко як завжди,
вульгарно без жалю зніми зі мною порно
і вбий раптово... щоб жодна мить не мала змоги
згасити пам'ять, що ти хоч раз так близько був... в мені...
Я зогнию в землі, можливо
ти іншу жертву знайдеш собі під смак - сміливу,
її ти теж уб'єш в крові,
а люди назовуть тебе пізніше - життям як воно є....
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design